| Неділя, 05.09.2010, 01:31 | Головна | Реєстрація | Вхід |
|
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
Каталог статей
Про індивідуальну програму освіти
Анотація
Пропонується врахування сучасних надбань психології, що доводять дуже ранню фіксацію "найсильніших" функцій особистості. Пропонується скасувати "верхню планку оцінки у сильних сферах", індивідуальні програми у терапевтичних сферах. Оцінювання успішності виводити з загальної кількості балів з різних предметів при збереженні загальної норми.
Програма розрахована на школу і за бажання може бути деталізованою.
Ключові слова
освіта, індивідуальність, школа, оцінювання.
Текст концепції
В усіх сферах життя пострадянські суспільства переживають перебудову від колективізму у напрямку індивідуалізму. При чому найперша у формуванні суспільства галузь освіти залишилась повністю універсалізованою, спрямованою на абстрактного «середньостатистичного» учня – громадянина. Такій програмі піддаються практично усі громадяни держави до досягнення ними дорослого віку. Винятки становлять спеціалізовані «приватні» школи, недоступні як сільському, так і більшості міського населення. Система позашкільної та позакласної (поза університетської) освіти якщо і існує, то не враховується при обчислені шкільної (ВУЗівської) успішності. Така усереднююча освіта має ряд переваг, так як має своєю ціллю «гармонізацію розвитку особистості» з випливаючими з цього позитивними наслідками. Є значно дешевшою для суспільства. Проте, сучасні дослідження з психології та суміжних галузей підказують на досить ранню, а в значній мірі і фундаментальну (при народженні) пожиттєву фіксацію в дітей базових переважаючих аспектів взаємодії зі світом. Частина аспектів може удосконалюватись протягом усього життя, що проявляється н-д у збільшеному розмірі тих частин мозку, які відповідають за конкретні аспекти (так дослідження кори головного мозку таксистів у різні життєві періоди довели досить значне зростання частини мозку відповідальної за орієнтацію у просторі, аналогічні доводи були наведені дослідниками мозку дизайнерів та професійних ораторів).
З іншої сторони, ще Юнгом було доведено наявність чотирьох (а згодом їх було розділено на 8) аспектів сприйняття інформаційного потоку: логіка – (аналіз закономірностей та якостей), етика – (аналіз емоцій та соціальних норм), інтуїція (аналіз можливостей та часу) та сенсорика (вітальний аналіз простору та сили). При цьому розвиток «логіки» сповільнює розвиток «етики», «сенсорики»-«інтуїції», аналогічні закономірності прослідковуються і в протилежному порядку . Аналізу цих аспектів на сьогодні присв’ячена не одна прикладна наукова праця, які лягли в основу молодої науки «соціоніки», багато інших наукових типологій особистості також доводять факт раннього встановлення пожиттєвих структур особистості.
Неспростовні факти стверджують, що тільки частина функцій піддається стрімкому розвитку, протилежні ж їм функції (аспекти) розвиваються вкрай повільно і у випадку значних навантажень по них можуть служити причиною формування комплексів неповноцінності. Дослідження цих наук без сумніву мають бути застосовані у багатьох сферах суспільної діяльності, проте, на сьогодні найважливішим і можливим і перспективним для впровадження залишається напрям впровадження реформи освіти, яка б надала можливість інтенсивно розвиватись особі по власних сильних функціях і «терапевтично» по менш сильних, адже змагання з найсильнішими у певній сфері учнями по слабих власних функціях може привести до втрати інтересу до їх розвитку та закомплексованості. Відкинувши сучасні наукові дискусії вважатимемо, що надто сильний розвиток тільки одних аспектів на шкоду іншим є, хоч і не обов’язково болючим та шкідливим та все ж «відхиленням» і тому потребує різноступеневого згладження.
Отже, на сьогодні освіта повинна повстати синтезом багатогалузевих напрямків тренування особистості. Її виховання, інтелектуального, емоційного та вітального розвитку. Спробуємо вивести основні, важливі для побудови індивідуального підходу до освіти тези типологій. 1)Кожна особа розвивається по власній формулі які можна звести до певної обмеженої кількості. 2)Суспільство «генерує» приблизно однакову кількість людей з «дуалізуючими типами» ТІМ. (типу інформаційного метаболізму). Н-д: діади агресор-жертва, революціонер у науці – будівник домашнього затишку, контролер – емоційна особистість. 3) Люди поділяються на: 1) теоретиків-науковців та 2) прагматиків- творців. Ці групи включають активних творців у сфері міжособистісних відносин та конформістів-контролерів, людей які віддають перевагу фізичній праці та людей які віддають перевагу інтелектуальним або душевним пошукам. працездатність (як і коло інтересів) частини людей є стабільним параметром, у іншої частини постійно змінюється від рівня «геніальності» та праці на повне виснаження до повної апатії. людей для яких найважливішим мотиватором є 1) «ідея та зміни», 2) влада, 3) комфорт та 4) власна корисність. схильних сприймати світ 1) об’єктивно та 2)суб’єктивно. схильних 1) активно проявлятись, захоплювати інших чи 2) «жити у власному світі». Це основні риси 4 «клубів» запропонованих соціонікою.
До усього наведеного додамо, що на кожному рівні, як інтелектуальному такі і вітальному між людьми існують істотні відмінності. Так навіть від конституції тіла залежать перспективи і цейтнот розвитку різних груп м’язів. На нашу думку виходом із існуючої ситуації стало б 3-рівневе оцінювання розвитку особистості: мінімальні, рекомендовані та загальні показники. Система освіти повинна виходити з: відсутності вказівки на максимальний результат, який повинен показати учень у своїй сильній сфері. У цій сфері має заохочуватись максимальний «саморозвиток» особистості. Оцінка повинна проводитись за бальною шкалою, на зразок тестів IQ. наявності рівнів розвитку які повинні визнаватись патологічними і які потребують «терапевтичного» втручання, застосування додаткових навчальних та тренувальних програм. відзначення «взірцевих учнів», за загальною сумою балів, а не рівністю високих балів по усіх дисциплінах. Так переможець олімпіад з фізкультури, малювання чи літератури у якого четвірки по математиці чи укр. мові також визнавався б суспільством «медалістом», що згодом і доведе життя. На відміну від сучасних медалей «для відмінників «по зазубрюванню знань» неготових до подальшого життя». Освіта повинна виходити з того, що заохочуватись повинні максимальний розвиток власних сильних функцій при здоровому розвитку інших, сприйнятті людей як індивідуальностей, які об’єктивно не можуть бути однаково сильними в усіх сферах. Невід’ємним елементом такого навчання має бути охоплення освітою усіх визначених вище сфер, наданню можливості учням обирати кількість годин (в межах лімітів) присвячених їхнім улюбленим заняттям, залишаючи необхідний мінімум решті. Якщо запровадження нової системи оцінювання це питання технічне, і може бути легко запроваджено і удосконалено пройшовши через невелику кількість пілотних шкіл, то система формування індивідуальних програм освіти, потребує значної праці педагогів по запровадженню таких освітніх програм, їх методологічному обґрунтуванню та інформаційному забезпеченню.
Юрій Михасяк |
| Категорія: Мої концепції | Додав: yurij (23.09.2008)
|
| Переглядів: 83
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
 |  |
