| Неділя, 05.09.2010, 01:49 | Головна | Реєстрація | Вхід |
|
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
Каталог статей
Концепція "Про вільне ПЗ" - основа проекту закону
Анотація
Пропозиція розвитку вітчизняної інформаційної галузі
Ключові слова
вільне ПЗ, економія коштів, економічний розвиток, інформатизація
Зміст
Інформаційне майбутнє державиУкраїнський шлях.
Реальні робочі місця в Україні
Недопущення штучних монополій
Інформаційна безпека
Гнучкість
Стартова платформа українського продукту.
Доходи, а не видатки бюджету
Іноземний досвід.
Про вільне ПЗ
Інформаційне майбутнє держави
Український шлях.
Про причини:
Так якось повелося, що навколо править ринок. Чистий ринок сповнений принципів економічного дарвінізму визнає єдину шкалу успішності – прибуток і в жодному випадку не визнає сфер де такого ринку може не бути. Ми співаємо йому арії слабо усвідомлюючи що часто він є причиною більшості наших бід.
Звісно для того щоб був розвиток потрібні протиріччя, взаємосуперечність сил об’єднання і відторгнення, єдності та індивідуалізму забезпечує постійний рух до чогось нового, не дає можливості встановлення повного контролю держави над індивідами і навпаки значного вирізнення одного олігарха з поміж інших громадян. Проблеми виникають лише в періоди зміни суспільних формацій. При кризових переходах з’являється надто велика група людей, які починають експлуатувати недосконалості суспільства такі як пожадливість та страх, зневіра та крайній егоїзм. Задля забезпечення свого місця на «шкалі успіху» вони зроблять усе тільки б збагатитись, навіть якщо для інших це означатиме суворі будні. Ці люди успішні тільки тому, що вміють «домовитись» стати людьми або з тими хто мав би захищати інтереси всіх. І в цьому їхня правда. Правда ж всіх інших людей в тому, що вони будучи на вищому рівні культурного розвитку не сприймають таких методів захисту своїх інтересів і роблять усе можливе для захисту інтересів більшості.
Н ажаль, не оминула важка доля корупції( з лат. - псування) чи простої недалекоглядності і найбільш прогресивну галузь сучасної української економіки – інформатизацію. Ту галузь про яку найбільше зараз говорить нова влада. На сьогодні, слова про майбутню українську “силіконову долину” залишаються простими гаслами мало схожими на реальні дії.
До останнього часу звернення світової спільноти з вимогами боротись з піратством практично ігнорувались українським урядом. Проте, з приходом нової влади були проголошені пріоритети щодо вступу України до Світової Організації Торгівлі, а згодом і до Євросоюзу. Якщо ми все ж приєднаємось бодай до однієї з цих організацій, масове комп'ютерне піратство принаймні на рівні державних органів стане неможливим.
Всім відомо, що розробка нової операційної системи, відповідного пакету програм для роботи з документами, графікою, відео, іншими прикладними завданнями коштуватиме замовникові багато років і ще більше мільярдів доларів. І звісно ніхто не дасть гарантії, що цей продукт буде підтримуватись новим апаратним забезпеченням і чи буде мати попит у користувачів. Тому, як це не прикро, на сьогодні важко розраховувати на те, що незабаром знайдеться група інвесторів, які погодяться інвестувати серйозні кошти у абсолютно нові розробки.
Що ж тоді залишається українським користувачам? Іти на свідомий ризик притягнення до кримінальної відповідальності чи купувати відомі операційні системи, офісні та графічні пакети вартістю 0,8, 1,8 та 4 тис.грн. Відповідно? І чи в стані українська економіка витримати таке одномоментне фінансове навантаження на фізичних осіб, компанії, освіітні заклади та державні установи? На щастя у Майкрософт уже давно з”явся серйозний конкурент непомітити якого неможливо. Звуть цього конкурента “спільнота вільного програмного забезпечення”.
Важко у добу матеріалізму пояснити причини виникнення безкоштовного «вільного» програмного забезпечення, але спеціалісти сходяться в одному саме за ним майбутнє. І не тільки тому, що все що створене без першочергової мети власного збагачення наповнюється набагато вищим рівнем ентузіазму та вільнодумства, а й тому, що те, що створено безкоштовно у суспільстві є ідеальним вічним пам’ятником здатності людини до самопосвяти в ім’я вищих цінностей.
А тим часом: 10 березня 2005 року був підписаний договір між компанією “Мicrosoft Іreland Ореrations Limited” та Міністерством освіти і науки України в особі Міністра Ніколаєнка Станіслава Миколайовича.
Відповідно до договору, компанія "Майкрософт" надасть спеціальні пільгові ціни на комп'ютерні програми й введе довгострокову сприятливу цінову політику для державних органів.
Також договором визначається орієнтовна кількість екземплярів комп'ютерних програм, які легалізуються, строки й порядок надходження, а також інші умови легалізації.
Зрозуміло, що про заключення договору не було повідомлено публічно. Також у договорі не зазначено ціни на Windows XP та 2003 MS Office, який буде постачатись “на пільгових умовах”. Наскільки це менше від стандартної вартості у 2600 грн. цих одного комплекту цих програм нам важко судити. В будь-якому випадку компанії головне, щоб Україна погодилась легалізувати ці програми навіть у кредит. Тоді рано чи пізно за них таки прийдеться розплачуватись живими грошима та сприятливими для «кредитора» політичними рішеннями. Відмовлятись від придбання продукції Micro$oft буде уже пізно.
Можливо хтось досі вважає, що маємо працювати на продукті американського монополіста, пожертвувавши таким чином кожним другим компютерним класом який можна придбати за зекономлені кошти у українських школах? Доречі, одним з найбільши рушіїв руху за альтернативне програмне забезпечення є сам “Microsoft”. Він вже програв кілька позовів, будучи визнаним Євросоюзом порушником антимонопольного законодавства, неодноразово замішаний в кількох корупційних скандалах на найвищих державних рівнях. Сам власник згаданої корпорації, найбагатша у світі людина, згадує, що основною його заслугою є не стільки знання програміста, а неабиякі “маркетингові задатки”, що швидко поставили його компанію поза конкуренцією. Тому й зрозуміло, що багато користувачів, розробників покидають Windows в першу чергу навіть з ідеологічних міркувань.
2500 грн на робоче місце – це злочинні видатки у мільярди гривень. І школи, які навчають працювати у цих же комп’ютерних програмах за це теж платять!
Правильний шлях
Реальні робочі місця в Україні
В більшості випадків вартість відкритого програмного забезпечення дорівнює вартості носія на якому воно записане (а то й його вам подарують безкоштовно) чи оплати інтернету через який воно було безкоштоно завантажено. В будь-якому випадку оплачується реальна робота своїх же людей. Хто бажає зекономити навіть на оплаті розробникам подальшої підтримки у випадку виникнення проблем з роботою програм можуть гордо від неї відмовитись й платити тільки своїм штатним ситемним адміністраторам, які й так мусять бути. І які самі тепер зможуть попрацювати з відкритим кодом вільного програмного забезпечення ще краще підлаштувавши його під індивідуальні потреби організації.
Недопущення штучних монополій
Запровадження комерційних стандартів документів для ведення діловодства у державних установах, навчальних закладах, складення звітності змушує практично усіх хто має відношення до тих установ використовувати ці стандарти. Навіть підтримка тих стандартів “відкритими” системами не забезпечує зворотньої сумісності. Адже монополіст ніколи на шкоду собі не піде на пітримку своїм продуктом “відкритих стандартів”. Тому користувачам прийдеться і надалі зберігати документи у тих же комерційних стандартах, втрачаючи багатьох переваг, а часто встановлювати і дві операційні системи для того щоб раз в квартал відкрити файл написаний в програмі яка не працює відкритій операційній системі хоч і має у ній кращі аналоги.
Інформаційна безпека
Кожен більш-менш досвідчений користувач знає, що таке перевстановлення системи після вірусної атаки, чи принаймні те скільки разів на день підчас перегляду інтернету у нього вискакують повідомлення антивіруса про нові й нові спроби атакувати компютер. Статитика свідчить, що понад 90 % робочих станцій можна запустити в обхід усіх паролів “адміністраторів” через банальне невведення головного адміністраторського паролю при інсталяції системи. Гірше того – в інтернеті без проблем можна знайти “секретні” паролі розробників Windows за якими можна безперешкодно зайти на будь-яку машину. Повна закритість ситеми не дає змоги навіть приблизно сказати які ще “сюрпризи” вона у собі містить. Розробники програм під Windows неодноразово подавали до суду на Microsoft через штучно створені у коді операційної системи перепони, що не дають стороннім розробникам можливості в повній мірі пристосувати свої програми до системи.
Гнучкість
Більшість відкритих програмних пакетів мають модульний характер. Тобто, при збиранні чи оновленні програми можна використовувати вже встановлені у системі частинки, кожна з яких може бути вільно змінена чи налагоджена користувачем. Виходячи з потреб системний адміністратор може сам за мінімальні строки створити унікальний дистрибутив (інсталяційний пакет) операційної системи з усім набором необхідних програм навіть вигадавши йому власне ім”я! Пишучи власний мультимедійний програвач автор може використати стандартну звукову систему, додати до неї візуалізаційні образи ще з двох-трьох існуючих програм, інтегрувати туди ще кілька успішно апробованих рішень і отримати свій власний унікальний продукт. І що головне - все це абсолютно законно!
Стартова платформа українського продукту.
Незалежно від того скільки та чи інша держава чи організація внесла в розробку відкритих систем на протязі останніх десятирічь вона може безперешкодно почати створювати свій продукт взявши на своє озброєння усі попередньо існуючі розробки не заплативши за це жодного цента. Окремі розробники встановлюють хіба заборону на вільне отримання прибутків шляхом продажу продукту, що містить у собі резутьтати праці попередніх розробників.
Доходи, а не видатки бюджету
Закупівля готового продукту у закордонної компанії мало чим відрізняється від імпорту тогож газу чи нафти. Таж монополія, тіж не прозорі механізми формування цін і отримання надприбудків. Ці ж важелі політичного впливу звинуваченнями у крадіжках чужого продукту. Різниця лише у тому, що якщо нафту у наші надра ми уже не повернемо то унезалежнитись а то й стати продавцем власного інформаційного продукту ми ще можемо стати. І замість того щоб інвестувати кошти у надприбуткову і без нас іноземну компанію створювати власні робочі місця, власні компанії які сплачуватимуть податки і витрачатимуть кошти в Україні. Для прикладу річний дохід тільки однієї німецької компанії Novel, яка займається розробкою та впровадженням одного з сотень дистрибутивів ОС Linux складає десятки мільйонів доларів. Чим «визнані у світі українські програмісти» гірші?
Коли йде мова про дотації вітчизняному сільському гоподарству, вуглевидобувній галузі, податкові пільги вітчизняним виробникам то всі розуміють, що це абсолютно нормальна світова практика. Коли ж йдеться про те, що хоча б не перешкоджання нормальному розвитку інформаційного ринку праці то тут ми наштовхуємось на повне нерозуміння держави. А тим часом мільйонні інвестиції у хоч і недолугу українську освіту студентів які примудряються стати спеціалістами в галузі інформаційних технологій їдуть разом з тими ж спеціалістами чи їхньою працею закордон.
16 березня 2005 року група користувачів та розробників вільного програмного забезпечення звернулась з відкритим листом до Президента з розясненням ситуації навколо ринку програмного забезпечення в Україні та пропозиціями змінити відношення держави до використання програмних продуктів, сприяти справжній конкуренції у цій сфері, боротьба з піратством та припинення монополії компанії Майкрософт на українському ринку. Під відкритим листом свої підписи поставили близько 4000 осіб, що вже є своєрідних рекордом українського інтернету.
Перед тим лист довгий час обговорювався на інтернет форумах, що почали працювати після «помаранчевої революції», де сотні людей вносили до нього свої зауваження та пропозиції, обговорювали деталі передачі листа та майбутнє українського програмування... урочисте вручення листа особисто президенту України відбулось.. минув рік.. а на згаданих форумах оптимізм вже давно замінився цитованим відчаєм: «...Зрозумійте, навіть відкинувши свою теперішню позицію, президенту прийдеться когось розчарувати: або свого "стратегічного партнера", або "велииику" групу прогресивних освічених співвітчизників, прихильників відкритих програм... А тепер відгадайте: кого він розчарує...»
Іноземний досвід.
Не менш цікаво й те, що Організація Об'єднаних Націй, членом-засновником якої є Україна, рекомендує до використання ПЗ саме з відкритим вихідним кодом. В Об'єднаній Європі також активно відмовляються від ПЗ Microsoft Corporation на користь ВПЗ. Наприклад: у Франції ухвалено рішення про використання для документообігу офісного пакета OpenOffice.org; у Чехії постановили перевести поштове відомство на операційну систему SuSE Linux; міська влада Мюнхена віддала розпорядження про перехід на SuSE Linux. Ці дії стали наслідком поширення ПЗ низької якості Microsoft Corporation. Навіть в Україні вже є досвід застосування ВПЗ в державних установах - це використання Міністерством Юстиції операційної системи MyLinux.
ВПЗ має набагато меншу потребу в обслуговуванні. Єдине, чим воно дорожче (на думку користувачів операційної системи-конкурента), - це підготовкою персоналу для роботи з ним. Але слід врахувати й те, що зараз ніде не навчають користуватися саме цим ПЗ. Нині лише готують фахівців з обслуговування. Навчання користувачів працювати з новим ПЗ буде не дорожчим та забере не більше часу, аніж навчання користувачів MS Windows. Навчання викладачів та створення навчальних програм триватиме не більш як 6 місяців. Опанування нового програмного середовища наявними кадрами може тривати, залежно від типу роботи, від однієї-двох годин до місяця. Найголовнішим є те, що витрачені кошти залишаться в державі, а не будуть перераховані закордонним організаціям.
Що може зробити кожен з нас? Спершу хоча б спробувати попрацювати у відкритих програмах. Для мене повернення згодом з Linux до MS Windows XP схоже на на повернення з тогож Windows XP до Windows 98. Сам не помічаєш як швидко звикаєш до нового казково красивого і інтуїтивно зрозумілого інколи аж надто багатого інтерфейсу, відсутності потреби введення серійних номерів, активації чи перевантаження системи після встановлення програм. В це важко віриться, але з кожним днем помічаєш нові й нові якісні переваги того ж таки “відкритого офісу” над майкросовтівським. Переваги помічаються у всьому, від більш продуманої можливості налаштувань зовнішнього вигляду до збереження документів як набору стиснутих у zip форматі файлів, як наслідок, усі документи це архіви, у кілька разів а то й десятки разів менші від тих, що пропонуються комерційним ПЗ. Кількість переваг можна безкінечно продовжувати, це і краща робота з інтернет сторінками, формулами всередині документів, відкриванням пошкоджених майкросовтівських файлів яких не може відкрити сам M$ Office, і відмінний набір шаблонів, і..і..і.. хочеться вірити, щоб тих переваг достатньо, щоб не платити понад дві тисячі гривень за далеко не кращий продукт який з кожним днем стає ще кращим.
В інформаційній галузі є багато інших проблем, це і практично нульова розвинутість безпровідних мереж, що штучно стримується дорогим ліцензуванням, а то й недоступністю для цивільного використання необхідних частот, підозрілі контракти у цій галузі з західними компаніями, це і віддача під комерціне регулювання діяльності по присвоєнню назв доменів, що відповідають назвам міст. Як наслідок на 15 році незалежності в інтернеті доменне імя Києва, Харкова і більшості східних українських міст досі викладене у російськомовному варіанті: www.kiev.ua , www.kharkov.ua. Але це теми наступних публікацій.
Юрій Михасяк
|
| Категорія: Мої концепції | Додав: yurij (23.09.2008)
|
| Переглядів: 99
| Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 3 | |
0  
Цю рецензію вважають конструктивною 3 з 4 користувачів galimsky, 09.09.2006 21:32 Оцінка: Інформаційна безпека Нації
Автором порушене надзвичайно актуальне питання інформаційної безпеки Української Нації.
В тексті доволі детально описується зміст проблеми, завдяки чому в свідомості читача самі собою окресллються шляхи її вирішення.
Єдиною суто технічною, а від так не критичною дя самої концепції, вадою є відсутність резюме - конкретного переліку заходів. Цю рецензію вважають конструктивною
1 з 2 користувачів
Анатолий Шмурак, 05.09.2006 18:08
Оцінка: Проблему викладено - а концепції на жаль нема.. ?
Велике спасибо автору, що підняв актуальне, болісне питання.. Автору безумовно вдалося чітко визначити проблему, описати переваги переходу на вільне ПЗ. едине - чого немає, це чіткої концепції заходів або політики.
ОСНОВА ПРАКТИЧНИХ КРОКІВ
Вона повинна будуватись на:
1. Існуючій ситуації з програмним забезпеченням (ПЗ) та компьютерним обладнанням (КО), чіткому визначенні мети - незалежності України, розвитку сучасних технологій, створенню робочих місць.
2. Станом компьютерної грамотності населення
3. Рівнем IQ більшості населення країни
4. моделлю державного управління
5. розвитком сучасних інформаційних технологій
6. світовою моделью розвитку ПО та КО на найближчі 10-20 років
МЕТОДОЛОГІЯ
Програмно-цільовий метод, довгострокова політика, перевага ринкових методів над директивними, освітнянські методи вирішення,
СТАДІЇ-КРОКИ
1. Визнання ВПЗ більш перспективним та ефективним, позитивний
(кроки-елементи -- (1) Пиар-компания, (2) дитячі та студентські кружки з програмування ПЗ, (3) призи для школярів. студентів, МНС за програмування для держави в ВПЗ від Президента України, керівників держави, культурних діячів, олігархів і т. д.)
2. Визнання ВПЗ обовёязковим для навчання та використання в школах з програмних напрямків
3. Обовёязкове використання ВПЗ в галузях де використання закритого комерційного ПЗ загрожує безпеці України, відповідна підготовка кадрів в ВУЗах
4. Фінансова підтримка введення прогресивних налогів на закрите ПЗ, налогі спрямовуються на створення компьютерних класів в УСІХ школах України та забеспечення доступу до Інтернет шкіл та малозабезпечених семейних родин (Інтернет для бідних)
5. Офіційне тестування кожного закритого (ліцензійного ПЗ) на предмет виявлення багів та жучків (оплачує підприємство виробник)
6. Заборона придбання ліцензійного ПЗ для державних установ та організацій за умов, коли розробник ПЗ не гарантує його прогресивної підтримки на термін окупності цього ПЗ для державних установ ( За моїми підрахунками - 8-10 років). В цьому випадку фірма заявник називає банк-заставник, який повинен компенсувати державі втрачені кошти
і так далі.
На жаль не можу час заповнити весь спектр заходів - не вистачає часу, сподіваюсь автор концепції самостійно розробить ці речі і винесе на суд зацікавлених фахівців, Я не маю намір примазуватись до авторства.
Пропоную надати йому необхідний час
-місяць щоб він ще раз переробив і виніс на суд країни чітку - концепцію
Чого нельзя робити за будь яких умов - це
приймати опис проблеми за концепцію
і слідувати за цим описом
з повагою, Анатолий Шмурак |
0
3. Чи реалістичні для втілення ці пропозиції (можливість політичної підтримки, наявність необхідних ресурсів: кадрових, фінансових, організаційних тощо)? З політичної точки зору пропозиції для втілення можуть бути пригальмовані певними політичним силами та держслужбами – адже введення у широке використання ПЗ з відкритим кодом напряму зачіпляє комерційні інтереси величезних транснаціональних корпорацій, продуктами яких в даний момент широко користується Україна (щоправда здебільшого «піратськими копіями», але вже робляться кроки по тиску на громадян та організації для т.зв. «легалізації», тобто придбання ліцензійних версій ПЗ).
Фінансові ресурси можуть знадобитися досить значні – адже йдеться про перехід як мінімум всієї державної структури, освітніх закладів та ін на використання ПЗ з відкритим кодом. Але ці витрати є в десятки, якщо не в тисячі раз меншими за ті, які нам загрожують у разі використання комерційного закритого ПЗ (для прикладу – вартість ОС Windows XP приблизно від 400 до 700 грн, вартість ОС Linux (з відкритим кодом) - або безкоштовно, або до 200-300 грн максимум ). Необхідно зауважити, що, як правило, ПЗ з відкритим кодом вимагає менш потужних комп’ютерів – тобто немає потреби закупати дорогі високо потужні комп’ютери, що теж є зменшенням витрат. Також ПЗ з відкритим кодом є більш захищеним від хакерського «взламу» та вірусів, що дуже суттєво для держорганів, і теж зменшує фінансові витрати на захист інформації. А в разі викрадення чи спотворення цієї інформації фінансові фитрати взагалі можуть бути дуже величезними – так що тут ПЗ з відкритим кодом теж економлять фінансові ресурси.
Кадрові ресурси для пропонуємого автором вирішення проблеми потрібні досить значні – для навчання роботі з ПЗ з відкритим кодом, але з огляду на перспективність використання ПЗ з відкритим кодом ці ресурси в подальшому будуть працювати на благо держави. Також відпаде потреба запрошувати закордонних дорогих експертів. Також цим ми закладемо у себе основу для формування міцного шару висококласних комп’ютерних фахівців, які зможуть вже заробляти гроші, виконуючи замовлення іноземних організацій – адже кваліфікація українських спеціалістів з інформаційних технологій є визнаною. 4. До яких неочікуваних наслідків можуть призвести пропоновані шляхи вирішення проблеми? До жорсткого блокування транснаціональними корпораціями України, політичного та економічного тиску на Україну ними з метою недопущення переходу України до використання ПЗ з відкритим кодом. 5. Потенційні наслідки для різних суспільних груп (зацікавлених сторін) у разі реалізації цих пропозицій. Певний дискомфорт виникне у всіх, хто користується комп’ютерною технікою, але якщо вводити використання ПЗ з відкритим кодом поступово, то цей процес пройде досить безболісно користувачі встигнуть пристосуватися до використання цього ПЗ. 6. Які на Вашу думку можуть бути аргументи у противників цієї пропозиції? 1.Незручність у тому, що користувачам прийдеться перевчатись працювати з новою системою.
2. Велика кількість розробників (фактично кожен бажаючий) пропонує багато різних програм під ПЗ з відкритим кодом, тобто може бути плутанина, неспівпадіння стандартів, неспівпадіння програм.
3. Потрібно перевчати вчителів, викладачів для роботи з новою для них системою і викладання студентам чи учням нової системи ПЗ з відкритим кодом.
4. Нібито ненадійність ПЗ з відкритим кодом (але часто плутають поняття «безкоштовне ПЗ» і «ПЗ з відкритим кодом»).
5. Потрібно всі системи переводити на нове ПЗ, що може вимагати велику кількість грошових та людських ресурсів. |
0
РЕЦЕНЗІІ НА КОНЦЕПЦІЮ Про вільне ПЗ Перейти до концепції: kraina2.org.ua Цю рецензію вважають конструктивною 1 з 1 користувачів Vadim1976, 29.09.2006 12:18 Оцінка: Оцінка концепції за експертною анкетою
Оцінка даної концепції онлайн-експертом, здійснена на прохання адміністрації ресурсу: 1. Наскільки автор концепції адекватно формулює зміст проблеми, на вирішення якої спрямовано його пропозиції? Зміст проблеми висвітлений абсолютно чітко і точно, сама проблема є актуальною і потрібною для подальшої розробки. Змістовно і повно автор описує зміст проблеми, стан цього питання в даний момент на Україні. Проблема, яку піднімає автор, є абсолютно актуальною, потрібною, більш того – пропозиції автора до переходу на ПЗ з відкритим кодом є перспективною і необхідною, західні держави вже активно проводять процес до переходу використання ПЗ з відкритим кодом. В Україні теж дещо пожвавився процес переходу до використання ПЗ з відкритим кодом, але без серйозної державної підтримки цей процес не буде прогресувати. 2. Чи пропозиції автора щодо шляхів вирішення проблемі адекватні її змісту? Пропозиції автора щодо шляхів вирішення проблеми є абсолютно адекватними змісту. Щоправда, відсутні конкретні пропозиції, але автором чітко окреслена стратегічна мета – використання ПЗ з «відкритим кодом». Тактичні питання з переходу до використання ПЗ з відкритим кодом можливо зформувати з початком більш серйозної роботи над цим проектом: так як є велика кількість ПЗ з відкритим кодом, то, відповідно, є і можливість вибору необхідного саме для нас ПЗ. |
|
|
|
|
 |  |
