| Неділя, 05.09.2010, 01:41 | Головна | Реєстрація | Вхід |
|
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
Каталог статей
Про оптимізацію роботи державних науково-дослідних установ. Електронні бази знань (енциклопедії).
Про оптимізацію роботи державних науково-дослідних установ. Електронні бази знань (енциклопедії).
Дата публікації: 9.01.2007
Обговорення
Автор: Yurkomik
Додати варіант / коментар
http://kraina2.org.ua/ua/module/information-society/conception/1265/
Анотація
Пропонується один із напрямів реформування національної галузі освіти шляхом активізації переваг інформаційного суспільства та використання переваг реалій Українського суспільства. Зокрема, пропонується запровадження співпраці ВНЗ та галузевих органів до електронних баз даних на основі вільної енциклопедії, створення баз дисертацій та дипломних досліджень з автопошуком співпадінь, а також відкритих електронних бібліотек. В перспективі пропонується утворення “Єдиної національної системи наукових досліджень.” Дано аналіз наявної ситуації, ризиків та альтернатив. Перелічено безсумнівні переваги запровадження програми та проведено частковий аналіз політики.
Загальний обсяг 10 стор. + аналітичні матеріали.
Ключові слова
електонні енциклопедії, реформування освіти, інформаційне суспільство, wikipedia
Зміст
Суть проблеми.
Шлях вирішення:
Критерії аналізу:
Бачення автора:
Додатки:
Текст концепції
Суть проблеми.
Більшість підрозділів навчальних закладів України на даний момент зосереджені на виконанні в першу чергу “комерційної функції”, готуючи в першу чергу “фахівців” спеціальностей які мають інерційний попит і повністю занедбуючи на конкретний момент не розвинені в Україні галузі знань. Держава не розвиває інших окрім безпосередньо комерційних важелів стимулювання розвитку освіти та науки.
Рівень підготовки часто відірваний від практичних потреб суспільства.
Слаба конкуренція помітна лише між найпотужнішими науковими школами, усі інші заклади в значній мірі перетворились у “видавців дипломів”. Їхня наукова діяльність як мінімум є невідомою громадськості. Величезна кількість робіт дублюється або відверто крадеться, при цьому доступ до “рукописів” (і це в умовах 21 століття) так і залишився переважно в межах вузів.
У освіті не застосовуються або застосовуються у дуже незначній мірі сучасні досягнення інформаційних технологій. Не функціонують державні електронні бібліотеки. Відсутні навіть електронна база дисертаційних та дипломних робіт, які виконуються переважно в межах державного замовлення і за державні кошти. Аналогічна ситуація з базою тем над якими ведуться дисертаційні дослідження.
Багато унікальних некомерційних розробок залежуються на кафедральних полицях і не отримують належного розголошення, не використовуються елементарні методи залучення співтовариств до розв'язання прикладних питань, такі як он-лайн конференції та форуми. Єдиною формою взаємодії науковців є офлайн-конверенції та несистематичні публікації в вузькоспеціалізованих виданнях які переважно не мають електрнних аналогів.
Не використовуються можливості взаємодії з науковими установами з закордону. Співпраця із іноземними науковими установами носить переважно утилітарно-експлуатаційний або формальний характер.
Наукові праці прикладного характеру рідко ведуться українською мовою, існує значна проблема з розробкою україномовної термінологічної бази.
Держава, будучи єдиним здатним об'єднати та мобілізувати більшість ресурсів суб'єктом поки не скористалась своїми можливостями.
Шлях вирішення:
Значному вирішенню проблеми сприяла б розробка державного он-лайн ресурсу наукових установ які б вирішували постановлені в описі проблеми питання. Для економії фінансових та часових ресурсів, в умовах експерименту достатньо запровадити використання існуючих потужностей відкритих форумів та енциклопедій, закріпивши їх використання (підтримка та наповнення) Вищими навчальними закладами на нормативному рівні.
Прикладом діяльності такого ресурсу на сьогодні є україномовний варіант вільної енциклопедії wikipedia.
Стан розробки системи довів сьогодні не лише конкурентноздатність, а й невідворотність перемоги вільних баз знань. Єдиним слабим місцем цієї енциклопедії є її розробка особами які не завжди володіють необхідними знаннями у певних галузях. Незважаючи на це англомовний варіант енциклопедії є найпотужнішим та таким, що найстрімкіше розвивається джерелом знань. Україна ж має ще кращі перспективи, адже:
– на відміну від англомовного сектору який використовує велика кількість держав україно-мовний сектор підпадає під юриздикцію лише України.
– українські ВНЗ підпорядковуються МОН, який уповноважений встановлювати відповідні напрями їх діяльності.
– Україна володіє значним потенціалом колективної інтелектуальної власності. Комерціалізація наукових праць тут ніколи не досягала гальмуючого розвиток науки рівня.
Виходячи з наведених переваг Україна здатна забезпечити належне наповнення та професійний контроль за діяльністю “наповнювачів” бази знань.
Питання модерування, можна врегулювати шляхом запровадження складного багаторівневого управління системою, рівні права першого ступеня при яких матимуть тільки представники акедемічних та галузевих установ. Інші рівні мають модеруватись лише з погляду пропозиції фільтрації нецензурщини та невідповідної інформації. Така модерація має бути віддана громадськості або представниками власників відповідних ресурсів.
Так результати роботи кожної з десятків кафедр десятків спеціальностей мають бути висвітлені у відповідних енциклопедичних статтях, коментарях до них та обговореннях.
Кожна стаття пов'язана з відповідними статтями викладеними іноземними мовами. Це дасть змогу залучати до обговорення фахівців відповідних галузей знань з іноземних держав, популяризуючи при цьому наукові ресурси держави. Спростить аналіз закордонних напрацювань.
Найкращі пропозиції можуть продовжити свій розвиток у вендінгових підприємствах.
Вільний доступ до баз у ВНЗ України ще в кращій мірі доведе реалізації норми Конституції про реалізацію державою принципу вільного доступу громадян до освіти належного рівня.
Результати роботи кожного закладу легко простежити за допомогою прозорої системи рейтингування діяльності, яку в перспективі можна застосовувати для визначення обсягів фінансування наукової діяльності відповідних закладів та окремих науковців.
На основі енциклопедії легко розробити державний реєстр наукових досліджень які провадяться за згаданою тематикою, прикріплювати до статей модуль посилання на електронні ресурси Єдиної національної системи відкритих наукових досліджень. (далі - Єдиної національної системи ЄНСНД або UNRS) (Етап 2) та існуючі потужні форумні та спеціалізовані ресурси з системою оптимізованої для бази класифікації матеріалів відповідно до встановленого ЄНСНД мінімального набору вимог.
База повинна надавати доступ усім заінтересованим сторонам, надаючи можливість прикріплювати власну графічну та пошукову оболонку на основі ліцензії GPL. Це створить умови додаткової конкуренції та комерційної придатності частини бази. Статистика роботи бази, усі випливаючі з неї та “Єдиної національної системи” аналітичні матеріали також мають бути апріорі прозорими. Це по суті достатньо верифіковані матеріали оптимізовані для пошуку у базах даних. Система рейтингування довіри може забезпечити від дій недобросовісних користувачів, а авторські сигнатури та можливості пошуку по джерелах відповідних видавців (з їх рекламним простором) усуне проблему незалученості комерційних суб'єктів. Так до ЄНСНД вдасться приєднати блок медіаресурсів. Регулювання системи - неурядове зі сприянням держави у секторі, що стосується її впливу – як от державних наукових установ. В перспективі частина коштів отриманих з рекламних та доброчинних надходжень має спрямовуватись на оплачувальну роботу аналітиків, та професійних упорядників системи, відповідних громадських наглядових рад.
Проте “Етап 2” має стати предметом розгляду окремої концепції.
Критерії аналізу:
Аналіз рівня прийняття владного рішення та правових передумов:
Вирішення проблеми повинно виходити з усвідомлення усіма суб'єктами наукової діяльності та владної вертикалі поставленої концепції. Сфера науки підпорядковується МОН України. Регулювання системи освіти та науки здійснюється рядом законів та актів КМУ. Законодавче регулювання носить загальний характер і його реформування якщо і потрібно то лише в межах підкріплення важливості підсилення саме наукової діяльності ВНЗ. В особливому випадку неприхильного ставлення КМУ ВРУ можна прийняти відповідну загальнодержавну довгострокову програму. В усіх інших випадках достатньо реагування на рівні Кабінету Міністрів України. З іншої сторони ПОДАЛЬШЕ законодавче закріплення підтримки системи - гарантія визнання її ролі у фунціонуванні науки та суспільства і незмінності встановленого руху.
Аналіз зацікавлених сторін:
До основних стейкхолдерів слід віднести групи осіб:
1) суб'єкти зацікавлені у ефективності реформ
– КМУ
– МОН
– ВРУ
– міжнародні правозахисні асоціації (в частині соціальних студій)
інші міжнародні організації на етапі формування системи прямого інтересу ймовірно не матимуть.
2) суб'єкти, обтяжені реформою
- адміністрація ВНЗ
– студенти та молоді науковці
– споживачі та творці інтелектуального продукту які отримають конкуренцію у відповідних сферах (видавці енциклопедій, підручників)
3) Прямі бенефіціари:
– інші споживачі та творці інтелектуального продукту зацікавлені у відкритому доступі до інформації під відкритими ліцензіями.
– наукова громадськість зацікавлена у відповідних знаннях.
Розстановка сил, за умови проведення належної підготовчої роботи слід
вважати сприятливою.
Основи даної концепції грунтуються на поетапному рості витрат ресурсів, залежно від результатів її впровадження на конкретних етапах. Вартість реформи не потребує значних витрат, так як у своїй основі використовує існуючі ресурси, прямі та непрямі негрошові інструменти (як стосовно технічної бази так і наявних наукових установ). Додаткові елементи можуть бути впроваджені на умовах самофінансування у зв'язку з використанням контекстних рекламних ресурсів та внесків учасників.
Чиста вигода бенефіціарів важко піддається розрахунку. В ідеалі бенефіціаром являється уся економічна та соціальна система держави які зацікавлені у прискоренні розвитку вітчизняної наукової сфери. В її основі:
– здешевлення доступу до якісних знань
– розвиток конкуренції серед “генеруючих знання” установ та організацій
– оптимізація доступу до інформації (в т.ч. з закордону).
– сприяння розвитку вендінгу і Україні.
Короткий аналіз альтернатив:
1) залишення ситуації без змін: програш закордонним науковим центрам, відплив найпередовіших фахових обговорень на об'єктивно більш потужні російські та інші закордонні ресурси. Фактична смерть значної частини україномовного сегменту інтернету.
2) Розробка абсолютно нової системи, яка підпадатиме під повне державне підпорядкування. Варіант перспективний, але на нашу думку лише стосовно вузької частини бази. Інша ж при використанні тотожної стандартної бази має бути передана на комерційне утримання. Проект містить значний обсяг невизначеності. Значно дорожчий, наступає на інтереси значної частини дійсних правовласників.
3) Розробка нецентралізованих баз на основі міністерств та вузів. Навіть за умови використання відкритих ліцензій як і в попередньому варіанті залишається небезпека непрозорості та недовгостроковості програми. Роздробленість поряд з кращою контрольованістю матиме значно менше конкурентних переваг, що мало відрізнятиме їх від існуючих проектів і може довести до від'ємного рівня ефективності програми. До того ж програма за однакових результатів більш ресурсоємна.
4) Комерційне застосування елементів програми. Можливе стосовно контекстного об'єднання медіа-інформаційних ресурсів, популярних галузевих баз даних. Більшість переваг реформи буде проігноровано.
Ефективність програми гарантовано > 0. Важкість обчислення грунтується на відсутності можливості отримання достовірних знань з двох попередніх позицій.
Рівність. Програма зменшує розрив в умовах доступу до інформації представників різних соціальних груп, в значній мірі нівелює потребу звернення до дорогої спеціалізованої літератури. Економічний інтерес володарів аналогічної комерційноїінформації може бути збережений та навіть примножений за умови сприйняття ними нових умов ведення бізнесу.
Спрощення адмініструваня. Більшість адмініструючих функцій має бути покладено на відповідні громадські ради створені на основі ВНЗ. Автоматична система оцінки роботи ВУЗів у системі спростить адміністрування оцінки їх діяльності. Ріст втрат на адміністрування на первісних стадіях має вміститися в розмірі ~ 0.5 – 1,5 млн. грн. на рік.
Короткий аналіз альтернатив:
1) залишення ситуації без змін: програш закордонним науковим центрам, відплив найпередовіших фахових обговорень на об'єктивно більш потужні російські та інші закордонні ресурси. Фактична смерть значної частини україномовного сегменту інтернету.
2) Розробка абсолютно нової системи, яка підпадатиме під повне державне підпорядкування. Варіант перспективний, але на нашу думку лише стосовно вузької частини бази. Інша ж при використанні тотожної стандартної бази має бути передана на комерційне утримання. Проект містить значний обсяг невизначеності. Значно дорожчий, наступає на інтереси значної частини дійсних правовласників.
3) Розробка нецентралізованих баз на основі міністерств та вузів. Навіть за умови використання відкритих ліцензій як і в попередньому варіанті залишається небезпека непрозорості та недовгостроковості програми. Роздробленість поряд з кращою контрольованістю матиме значно менше конкурентних переваг, що мало відрізнятиме їх від існуючих проектів і може довести до від'ємного рівня ефективності програми. До того ж програма за однакових результатів більш ресурсоємна.
4) Комерційне застосування елементів програми. Можливе стосовно контекстного об'єднання медіа-інформаційних ресурсів, популярних галузевих баз даних. Більшість переваг реформи буде проігноровано.
Бачення автора:
етап 1.0.1
синтез wikipedia + нова оболонка пошуку та виведення (з підтримкою непрямого пошуку) + інвентаризовані існуючі державні та вузівські ресурси, та ресурси, які виявили зацікавленість у співпраці. Рекомендації ВУЗам стосовно апробації системи.
Етап 1.1. Запровадження урядової програми обов'язкової оцінки участі ВУЗів у роботі системи. Впровадження оновленої системи мета-класифікації інформації. (наявності багатьох полегшуючих пошук реквізитів таких як позначення у тексті ключових на думку автора слів та висловлювань, при інтелектуальній системі розподілу між авторами ключів та ступеней їх важливості).
Етап 1.2 Впровадження та прив'язка електронної бази усіх публікованих наукових робіт, дипломних та дисертацій (в тому числі поданих на захист). Автопошук співпадінь. (Нажаль, у цьому випадку не вдастся уникнути нівелювання значення особистої малотворчої, проте навчальної роботи студента - гуманітарія над науковими працями. Питання “наукової новизни” повстане ще важче, а це в свою чергу провокуватиме перенаправлення роботи у прикладне русло, що слід вважати дуже позитивним.)
Етап 1.3 Формування повноцінної електронної бібліотеки з контекстною системою рекламно-пошукових посилань. Створення асоціації захисту прав електронних видавців.
Етап 2. Утворення ЄНСНД шляхом поєднання розширених можливостей обговорень wikipediji та ієрархічної об'єднаної структури прикладних, галузевих ресурсів-форумів заявлених на попередніх етапах. Удосконалення індивідуальних профілів користувачів (Діалоги прогресу цікавих для користувача обговорень, змін власних напрацювань, приватні групи та ін.) та інших технічних елементів.
Етап 3. Лобіювання інтеграції стандартів з закордонними системами, приєднання до системи російських ресурсів wikipediji + відкрита система двостороннього перекладу, розробка аналогічних перекладачів для іншомовних ресурсів.
Додатки:
– Довідка про wikipedia.org та її “сестринські проекти”.
– про пошукові системи та про історію інтернету (стосовно сучасної структури, її недоліків, причин та напрямків прогресу).
– про громадську журналістику
– про тиранію простору, мас та кількості ( матеріли про свободу від більшості яку дарує інет).
– про досвід запровадження електронних бібліотек. Електронні бази знань закордоном.
Юрій Михасяк
|
| Категорія: Мої концепції | Додав: yurij (23.09.2008)
|
| Переглядів: 95
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
 |  |
