Юрій Михасяк

Світлим, ніжним поцілунком сонце тіло зігріва…
І ти могла б зігріти душу та СМСки все нема…;)
Повітря роздува волосся, з небес
всміхаються птахи…
І я усе тебе чекаю…шукаю поглядом де ти…
Попрошу вітру, хай постука, в твоє віконце хоч на мить, щоб ти згадала, моє сонце, як моє серденько стучить,
Попрошу птаху білу з неба, щоб в очі глянула тобі,
Можливо ти знайдеш причину… й напишеш кілька слів мені!

Боляче! чого ж так боляче? Душу роз'їдає слабість. Хоч зрештою, уже давно не відомо що є причиною чого. Інколи видається, що слабість, якби не слабість, глибоко запрограмований меншовартісний код, то було б легше. Піднятися на боротьбу і подолати або прийняти рішення про війну із собою, зруйнувати залишки протиборства і жити. Ні не слабість...

Ні.. це не Оурелівське міністерство фальсифікацій і не уявна фікція до якої потрібно йти, щоб врешті сказати нам хто є хто.. це не про наявні міністерства на зразок “доблесної” міліції, мінекономіки чи держкомстату.. це навіть не штаб політтехнологів чи інших “творців найчистішої правди”. Це міністерство відсутнє у тіньових урядах і у популярних ток-шоу. . Воно уже давно поза законом та й не відомо чи коли-небуть було у ньому..